На початку урочистої частини єпископ Іона зачитав вітальне слово Предстоятеля Української Православної Церкви до учасників ювілейного з’їзду.  Звертаючись до присутніх із напутнім словом, єпископ Іона наголосив, що священнослужителі та миряни, які беруть участь у з’їзді, є справжніми подвижниками, адже своєю боротьбою з пияцтвом роблять велику справу для нашої держави та народу. Також владика наголосив, що такі зібрання є дуже потрібними, адже донедавна антиалкогольна робота велася по осередках, у той час як потрібна координація, співпраця та обмін досвідом.   У роботі з’їзду також взяв участь голова Синодального відділу УПЦ з благодійності та соціального служіння архідиякон Сергій Косовський. За сприяння Відділу благодійності було створено низку соціальних проектів, спрямованих на допомогу людям, що страждають від алкогольної та наркотичної залежності. Виступаючи на відкритті з’їзду, архідиякон Сергій розповів про діяльність очолюваного ним відділу в цьому напрямку. Також отець Сергій виголосив доповідь на тему  «Бачення проблеми нарко- та алкозалежності з точки зору соціального служіння Церкви». Заступник голови Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів протоієрей Геннадій Батенко передав присутнім привітання від голови відділу єпископа Львівського і Галицького Філарета .  Потім були зачитані інші доповіді. Міжнародний з’їзд з тверезості проводиться вперше зусиллями Синодального відділу УПЦ із роботи з молоддю та Свято-Володимирським братством «Трезвіння» Української Православної Церкви. Братство було створено 2012 року з благословення Блаженнішого митрополита Володимира при Синодальному молодіжному відділі УПЦ у зв’язку з особливою актуальністю проблеми алкоголізму в молодіжному середовищі. Офіційний сайт УПЦ / Патріархія.ru Версія: російська Матеріали за темою У «Школі консультантів " Фавор " » пройде онлайн-навчання з допомоги залежним та їхнім близьким На Різдвяних читаннях пройшла секція з церковної допомоги наркозалежним Учасники Міжнародних Різдвяних читань обговорили церковну допомогу залежним людям Актуальні питання допомоги наркозалежним обговорили на XI Загальноцерковному з " їзді із соціального служіння Специальный центр Крымской митрополии направил куличи и свежие яйца в зону конфликта.

http://patriarchia.ru/ua/db/text/2480277...

Вы носите имя святого Кирилла, этого просвещенного мужа, а потому мы и желаем Вам мудро и с рассуждением пасти избранное стадо, которое Вам доверено Богом, как Вы и поступали до сих пор; с помощью многообразных украшающих Вас дарований управлять кораблем Поместной Церкви трезво и искусно, мирно и с опорой на богословие, молитвами тезоименитого Вам святого, и да сподобитесь шествовать по жизни в мире и радости во славу Божию и похвалу Церкви Христовой. Желаю Вам в крепком здравии продолжать окормлять этот удивительный народ Божий. Мы передаем Вам горячее приветствие и братское лобзание нашего народа и паствы, который, несмотря на многочисленные испытания, продолжает черпать свои силы от Богочеловека Иисуса Христа и ощущает, что может поддерживать на поддержку клира, а также на верных чад братской Русской Православной Церкви. Просим Ваших молитв на скорейший выход из этого испытания, которое переживает сегодня наша Родина, и заявляем, что мы всегда с нашими небольшими силами будем с вами. Многая Вам лета Святейший Первосвятитель этой мученической славной Церкви. Мир Божий, который превыше всякого ума, да соблюдет сердца Ваши и помышления во Христе Иисусе. Царю же веков Нетленному, Невидимому, Единому Премудрому Богу честь и слава во веки веков. Аминь. Многая Вам лета, Ваше Святейшество. Служба коммуникации ОВЦС /Патриархия.ru Версія: російська Фотоальбоми Божественна літургія в Успенському соборі Московського Кремля в день пам " яті рівноапостольних Мефодія і Кирила. Святковий молебень на Червоній площі Відеоматеріали У свято Вознесіння Господнього і день пам " яті рівноапостольних Мефодія і Кирила Предстоятелі Руської та Елладської Православних Церков звершили Божественну літургію в Успенському соборі Московського Кремля Матеріали за темою Пасхальное поздравление Святейшего Патриарха Кирилла Предстоятелям Поместных Православных Церквей [Патріарх : Привітання та звернення] До німецького Бундестагу передано інформацію про порушення прав віруючих Української Православної Церкви Начальник Руської духовної місії в Єрусалимі взяв участь у Патріаршому богослужінні у свято Входу Господнього до Єрусалиму Святіший Патріарх Кирил виступив зі зверненнями у зв " язку з кричущими прикладами тиску на Українську Православну Церкву Митрополит Кіфірський Серафим закликав Православні Церкви дати оцінку антидуховним діям влади України Циркулярное письмо всем епархиальным Преосвященным Русской Православной Церкви [Документи] Вклад Святейшего Патриарха Кирилла в укрепление межправославного единства на фоне вторжения Константинопольского Патриархата на Украину [Стаття] Видано російський переклад книги «Внесок у діалог щодо української автокефалії» грецького священика Анастасія Гоцопулоса Усі матеріали з ключовими словами – Елладська Церква   Інші привітання та звернення Поздравление председателя Правительства России М.В.

http://patriarchia.ru/ua/db/text/2241623...

Символ нового житття — Звідки така традиція — освячувати великодні паски і яйця? — Хліб завжди посідав важливе місце в людському житті. Віряни з благоговінням ставилися до нього як до дару Божого. На Тайній Вечері Господь дав учням Своє Пречисте Тіло під виглядом Хліба. Після Його вознесіння на небо апостоли продовжували збиратися на спільну Трапезу: на чільному місці клали хліб на ознаменування того, що Він, як і обіцяв, перебуває посеред Своїх учнів (Мф. 18:20). На спомин цього на Пасху освячують артос — хліб, який всю Світлу седмицю знаходиться в храмі, біля ікони Спасителя, як знак присутності Самого Господа. За традицією на домашній трапезі в це свято вірні з благоговінням і вдячністю Богові вкушають освячений хліб — паску. Також на Великдень освячують крашанки. Саме яйце було сприйняте церковною свідомістю як пасхальний символ нового життя, що відкривається з Воскресінням Христа. Червоний колір символізує собою пасхальну радість, здобуту хресними стражданнями нашого Спасителя. Розуміючи духовний сенс, закладений у цих символах, християнин повинен насамперед прагнути до зустрічі із Самим Господом нашим Іісусом Христом через покаяння, смиренні молитви і Причастя. — Як правильно провести пасхальну седмицю? — Світлу седмицю потрібно проводити по-християнськи, в духовній радості, а не в догоджанні плоті та потуранні пристрастям. Великий піст дає християнинові правильну настроєність на ставлення до життя і в не пісні дні: привчає людину до стриманості в їжі та задоволеннях, привчає до молитви. Нерозумно було б після закінчення посту розтратити набутий духовний настрій і віддатися нестриманості та ліні. Закінчення посту для християнина не повинне бути приводом до обтяження пристрастю черевоугодництва і втрати того, що було здобуто духовними трудами під час посту. Радіючи Воскресінню Христовому, християнин, по змозі, повинен прагнути до щоденного перебування в храмі на Літургії. Радіючи Воскресінню Христовому, ми не повинні забувати про тих, кому погано, хто страждає або в кого немає даху над головою, їжі, хто немічний або хворий. Не будемо забувати, що роблячи добро і допомагаючи цим людям — ми виявляємо шану до Самого Іісуса Христа (Мф. 25:40).

http://patriarchia.ru/ua/db/text/4872138...

— Чи не означає це, що на служби зовсім можна не ходити, а «мати Бога в душі», як повторює більшість нецерковних людей? — Якщо людина хрещена в Православній Церкві і дійсно вважає себе віруючою, вона не може не відвідувати храм Божий. Оскільки в храмі Божому звершуються Божі Таїнства, Божественна Євхаристія: Господь віддає нам Своє Тіло і Свою Кров на відпущення наших гріхів, на зцілення наших душ. Адже людина, яка говорить, що Бог у неї в душі, може й не здогадуватися, що душа її покрита виразками гріхів і вся спливає кров’ю, вона спотворена і зіпсована, а людина при цьому не відчуває цього і не хоче дослухатися до себе і зрозуміти, що вона тяжко хвора гріхом, і що тільки Господь може зцілити її. Храм — це духовна лікарня, а оскільки немає людини без гріха, що є духовною хворобою, то всі повинні ходити до храму. — Ваше Блаженство, виникає питання іншого порядку. А як же бути з політиками, які керують регіонами і державами? Адже це Господь дає їм таке право, тому що будь-яка влада від Бога (Рим. 13: 1), як нагадує нам про це апостол Павел. — Будь-яка влада від Бога, але не всякий володар слухає Бога, а часто не просто не слухає, але діє всупереч Його волі і Божественним законам. — Політики України зробили все, щоб створити нову релігійну розкольницьку структуру під назвою «ПЦУ». Ви багато у своїх проповідях та інтерв’ю говорили на цю тему, пояснюючи природу розколу і участь в ньому Константинопольського патріарха. І все ж: на якому етапі політиками високого рангу була допущена помилка в цьому питанні? Адже її можна було уникнути? — Помилка політиків полягає в тому, що, отримавши від Бога владу земну, вони вважають, що отримали і владу духовну. Вони втручаються у сферу духовного життя народу, не розуміючи, що це таке, і за допомогою політичних принципів намагаються коригувати життя Церкви. Це все одно, що з допомогою молотка і зубила ремонтувати космічний корабель. Тому після їх втручання в церковні справи проблеми не зникають, а множаться. Всім нам, кому Господь дає влада, треба відкривати Святу Біблію: там написано, якими мають бути очільники, та що буває тоді, коли ми чинимо свавілля.

http://patriarchia.ru/ua/db/text/5418983...

Співав хор духовенства Московської єпархії (регент — священик Сергій Голєв).  На телеканалі «Союз» велася пряма трансляція богослужіння.  На малому вході в ігуменське достоїнство з покладанням наперсного хреста і врученням ігуменського жезла були піднесені:  Голова Відділу з тюремного служіння Санкт-Петербурзької єпархії протоієрей Олег Скоморох у зв " язку з присудженням йому ступеня доктора богослов " я був нагороджений правом носіння докторського хреста. Старша сестра Патріаршого подвір " я храму святителя Миколая Мирлікійського в селі Шостьє черниця Неонила (Фролова) — удостоєна права носіння наперсного хреста. Під час богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звершив сугубе моління про мир в Україні і підніс молитви за упокій душі новопреставленогоБлаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира. Потім Святіший Патріарх Кирил висвятив у сан священика диякона Миколая Михальова, клірика храму святителя Митрофана Воронезького на Хуторській. Проповідь перед Причастям виголосив священик Кирил Сладков, благочинний Луховицького округу Московської єпархії. Після завершення Літургії Святіший Владика звершив заупокійну літію про Блаженнішого митрополита Київського Володимира. Після богослужіння Святіший Патріарх Кирил вручив єпископу Норильському і Туруханському Агафангелу архієрейський жезл і звернувся до нього зі словом настанови, після чого новохіротонізований ієрарх дав віруючим перше архіпастирське благословення. Святішого Патріарха Кирила привітав митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій: «Ваша Святосте, Святіший Владико і Отче! Сьогодні Першопрестольний град Москва світло радіє і торжествує, звершуючи свято на честь ікони Божої Матері " Володимирська " . Так само сьогодні радіє і торжествує через Ваш Первосвятительський візит Новодівоча обитель. Не вистачить часу, щоб висловити зараз усе, що мається на серце, але хочеться сказати про одне. Кожен Первосвятитель своїми трудами залишає в історії певний слід, і за найважливішими справами його і називають. Пішов шостий рік із дня Вашої інтронізації, і вже сьогодні ми можемо сміливо сказати, що Ви увійшли в історію Руської Православної Церкви як храмотворець. Одним цим словом можна охарактеризувати всю сукупність Ваших Первосвятительських трудів. Хочу пояснити, що це не тільки будівництво сотень і тисяч нових храмів, але й будівництво храмів Божих в душах мільйонів і мільйонів наших співвітчизників».

http://patriarchia.ru/ua/db/text/3683287...

Дякую Вам, Ваша Святосте, за Ваш візит до меж Української Православної Церкви. Ми дякуємо Вам за радість великого торжества і за Ваше Патріарше благословення благочестивому українському народу, який зібрався тут у великій кількості для молитовного спілкування зі своїм архіпастирем. Київ зібрав сьогодні глав та представників багатьох держав, які сповідують Православ " я. І сьогодні тут, перед очами святого князя Володимира, великого державного та богомудрого діяча, ми замислюємося над тією спадщиною, яку він передав у наші руки. Вибір святого князя визначив хід нашої історії на століття вперед, і, віримо, до скону віків. Народжені в київській купелі, ми сьогодні несемо відповідальність за збереження цієї духовної спадщини. Чи зберігаємо ми заповіти нашого великого просвітителя? Наскільки наше життя наповнене тими християнськими ідеалами, заради яких святий Володимир хрестив Русь? На жаль, сучасний світ все далі відходить від християнських моральних норм, але випробування, перед якими ми стоїмо, є для нас тим, що зміцнює нас в істині, адже правильний шлях ніколи не був легким. У цей світлий і святковий день ми молимо Бога, щоб Він почув усіх святих, які просіяли в наших землях, щоб з нашого суспільства були вигнані всяке беззаконня і всяка несправедливість, усе те, що розлучає нас з Христом. Ми особливо вдячні братнім Помісним Православним Церквам за те, що сьогодні вони надіслали на наші урочистості до Києва своїх Предстоятелів і представників. Я прошу у всіх вас молитов про Українську Православну Церкву та про боголюбивий український народ. Особливим болем нашого серця залишається церковний розкол в Україні. Ми невпинно підносимо молитви до Бога про зцілення цієї важкої рани і віримо, що Господь відкриє нам шлях до подолання розколу .  У цей святковий день, з пагорба, звідки наш хреститель святий князь Володимир дивиться на Україну, я звертаюся до моїх співвітчизників, які також сповідують православну віру, але знаходяться поза молитовним спілкуванням з нами. Дорогі брати й сестри! Ми вас чекаємо, ми відкриті для вас і простягаємо назустріч вам наші руки!

http://patriarchia.ru/ua/db/text/3128436...

Церква допомагає всім і хоче, щоб усі прийшли до істини. Але питання, яке нас розділяє, залишається тим самим. Останній розкол православних в Україні, який відбувся 20 років тому, дуже болісно позначається на всіх віруючих і спонукає їх до молитви і до праці. З Церквою, так званою Українською православною патріаршою, відносини дуже загострилися через те, що стався розрив. Не будемо заглиблюватися в подробиці політичні, разом із тим, політика не може бути далекою від нас — ми повинні її розуміти. І ми, громадяни — не політикани, а віруючі люди своєї країни, щоб наблизити цей час взаєморозуміння, зробили кілька спроб зустрічей з «Українською православною церквою київського патріархату». На жаль, вони не привели ні до якого результату. Будемо сподіватися, що в прийдешні часи єдиновірний, єдинокровний народ зрозуміє сутність Церкви до кінця, її мету та завдання на цій грішній землі. — Як ви думаєте, чи чують люди голос Євангельської правди? Чи стають вони краще, чи хочуть ходити в храм? — Звичайно, стають кращими, тому що немає такої людини, на яку б не діяв Новий Завіт, Святе Письмо, якими живе Церква. Важка в нас путь. Місіонерство відстає від інших Церков, тому ми повинні багато робити для того, щоб проповідувати Євангеліє, але пам " ятати при цьому, що проповідувати потрібно не словом, а прикладом, особистим життям. Ось тоді буде гідним і виправданим буде найменування віруючих християнами Православної Церкви. — Опитування громадської думки підтверджують Ваші слова про те, що Божественна природа Церкви дає їй можливість сьогодні, як, утім, і в усі часи бути орієнтиром істинної правди, вести віруючих людей до єднання між собою через плач про грішника і любов до ближнього свого. Тому дуже хотілося б, щоб всі прості віруючі люди, священики та єпископи були тією сіллю землі, яка солить всю закваску. Скажіть, будь ласка, як Ви думаєте, що лежить в основі людської неправди, злості, ненависті, нелюбові до ближнього свого? — Неправда — це теж гріх, який засуджується і Божественним одкровенням, на якому ґрунтується Церква, і особистою поведінкою кожної людини, яка називає себе віруючою і навіть невіруючою. Віра діє на всіх, і потрібно докладати зусиль і брати активну участь у боротьбі. Ми віру нашу, як кажуть святі отці, не доводимо, а показуємо.

http://patriarchia.ru/ua/db/text/2061283...

Ваше життя проходить тут під омофором Патріарха Єрусалимського Феофіла . Я хотів би через митрополита Ісихія, який люб " язно супроводжує мене, висловити подяку Блаженнішому Феофілові за батьківську любов і підтримку, яку насельниці обителі отримують від Блаженнішого Патріарха, за увагу з боку Святогробського братства. Особливе слово подяки — всім тим, хто трудиться, несе чернечий подвиг, живе в цій обителі, примножує її славу. Я хотів би також подякувати отцю Ісидору, начальнику Руської духовної місії в Єрусалимі, разом з усім колективом Місії, який є надійною опорою нашого Горненського монастиря. Жодне важливе рішення не приймається без участі начальника Руської духовної місії, і він особисто несе відповідальність перед Церквою за благополуччя Горненського монастиря. Я бажаю Вам, отче Ісидоре, допомоги Божої, мудрості, духовної сили і здібності духовного прозріння, щоб бути не тільки керівником, адміністратором, а й духовним отцем для ченців». На згадку про велике освячення в Горненській обителі храму Всіх святих, що в землі Російській просіяли, Святіший Патріарх Кирил передав для новоосвяченого собору ікону Покрова Пресвятої Богородиці. «Нехай під Її покровом, Її заступництвом, Її молитвами спрямовуються до спасіння шляхи чернецтва і всіх, хто з вірою притікає до цього святого місця, відвідуючи палестинські землі», — сказав Його Святість. На благословення на подальші ігуменські труди Святіший Владика вручив ігумені Георгії (Щукіній) ікону преподобного Сергія Радонезького. Потім Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил оголосив указ, згідно з яким храм Всіх святих, що в землі Російській просіяли, і храм Казанської ікони Божої Матері Горненського жіночого монастиря Руської духовної місії в Єрусалимі були удостоєні права служіння в них Божественної літургії з відкритими Царськими вратами до «Отче наш». Святіший Патріарх удостоїв церковних нагород ряд людей, які надавали допомогу і сприяння у відновленні храму Всіх святих, що в землі Російській просіяли. Член Опікунської ради благодійного фонду підтримки освіти, культури та спорту «ЮТІС» Є.В. Анісімова нагороджена орденом преподобної Єфросинії, великої княгині Московської, I ступеня.

http://patriarchia.ru/ua/db/text/2585881...

— Чи потрібно постувати перед Причастям у дні Світлої седмиці? — Ні. У такі дні Церковним Уставом піст не передбачається. Ті, хто постував протягом Великого посту, можуть у період Світлої седмиці приступати до Святого Причастя, обмежуючись лише утриманням від м’ясної їжі. Душа тягнеться до отця — На пасхальному богослужінні храми переповнені людьми. Таке враження, що багато хто прокидаються від духовної сплячки… — Наш народ вже понад тисячу років укорінений в Православній вірі: вона глибоко увійшла в усі сторони нашого життя. Навіть десятиліття атеїстичних гонінь не змогли загасити світло віри Христової у свідомості людей, їхніх звичаях і культурі. У глибині душі більшість співвітчизників (навіть якщо вони не ходять регулярно на богослужіння) за своєю суттю залишаються православними християнами. Це проявляється не тільки в освяченні пасок, але і в трепетному ставленні до Господа Іісуса Христа, Слова Божого, до Церкви Христової, молитви. У народній свідомості зберігається благоговіння і повага до найважливіших православних свят: Пасхи, Різдва Христового, Богоявлення… У такі дні люди прагнуть прийти в храм, помолитися і взяти участь у богослужінні. — На жаль, так чинять далеко не всі. Дехто виправдовується тим, що «Бог у мене в душі», що не потрібні «посередники у вірі» та ін. — Коли люди говорять, що Бог у них в душі, одразу ж виникає запитання: чи може Христос Бог увійти в серце того, хто не слухає Його? Новий Завіт говорить, що Господь закликає до покаяння (Мф. 4:17), послуху Церкві (Мф. 18:17), Причастя (Ін. 6:53, 54), життя в єднанні зі Спасителем (Ін. 15:5). А якщо людина грішить і навіть не думає сповідатися, як же Святий Дух буде з нею? Якщо людина вважає, що не має гріхів, то вона глибоко помиляється. На жаль, сьогодні багато хто, не замислюючись, повторюють нав’язувані ззовні стереотипи. Але як би вони не намагалися заглушити голос своєї совісті — гласу Божого, душа все одно тягнеться до Отця Небесного. Адже вона за своєю природою — християнка. Записав протоієрей Владислав Софійчук

http://patriarchia.ru/ua/db/text/4872138...

Під головуванням Місцеблюстителя Київської Митрополичої кафедри пройшло чергове засідання Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій 10 липня 2014 р. 17:00 9 липня  2014 року під головуванням Місцеблюстителя Київської Митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія  у приміщенні національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» відбулося чергове засідання Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). В засіданні також взяв участь керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній  та заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви протоієрей Миколай Данилевич. Відкриваючи засідання, митрополит Онуфрій передусім подякував членам згаданого міжконфесійного органу за висловлені співчуття з приводу смерті Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира . Було констатовано, що спочилий ієрарх за свого життя доклав особливих зусиль для розвитку міжконфесійних контактів, сприяв міжконфесійному миру та порозумінню. Під час засідання було прийнято звернення ВРЦіРО до Президента України П. О. Порошенка з переліком актуальних питань та проблем у державно-конфесійних відносинах. ВРЦіРО направила також звернення до Глави держави, Уряду та Парламенту з проханням не допустити ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Було обговорено ряд актуальних питань стосовно взаємовідносин релігійних установ з державою, у ході якого було наголошено на недопустимості втягування конфесій у політичні процеси та незаконного втручання в їх внутрішні справи. Глави основних українських конфесій також прийняли звернення щодо ситуації на Сході України , в якому закликали всіх, хто незаконно взяв до рук зброю, скласти її та припинити кровопролиття, звільнити з полону заручників, у тому числі й священнослужителів, не захоплювати та не використовувати церковні споруди та релігійні приміщення у збройному конфлікті. Лідери конфесій засвідчили солідарність з постраждалими та закликали вірних своїх церков та релігійних організацій до «діяльної допомоги та справ милосердя нашим братам і сестрам зі Сходу України».

http://patriarchia.ru/ua/db/text/3686175...

   001    002    003    004    005    006    007    008   009     010