Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Покровському ...

 001   002
В начало текстаВ конец текста
Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Всечесна ігумене Феофаніє, настоятелька цієї святої обителі! Дорогі отці, брати й сестри!

Хотів би всіх сердечно привітати з днем памяті святої праведної блаженної Матрони Московської. 15 років тому було прославлення цієї шанованої стариці в лику святих. Нерідко для того, щоб здійснити акт канонізації, спеціальні комісії працюють над тим, щоб виявити наявність реальної допомоги, яку люди отримують від молитви до того чи іншого святого. Не завжди це просто зробити. А у випадку з Матроною Московської все було дуже просто. Не треба було засідати ніяким комісіям, все було ясно, тому що загальнонародне шанування святої було настільки високим навіть у важкі часи, коли зовнішній прояв релігійності був обмежений, а нерідко й знищувався владою. Люди ходили на місце її поховання, брали з собою землицю з її могили, палко їй молилися й отримували те, що просили.

А чому виникло таке шанування Матрони після її кончини? Та тому що це шанування було вже за життя. До неї стікалися люди з багатьох куточків нашої країни, і не тільки з Росії, щоб зустрітися з нею, передати їй свою скорботу, попросити її молитов, і отримували те, що просили. Тому, коли виникло питання про канонізацію святої праведної Матрони Московської, не треба було ніяких особливих процедур, тому що загальнонародне шанування було очевидним. І в основі цього шанування не якісь особисті здібності Матрони, не її якісь особливі таланти, а її життя, віддане Господу, мученицьке життя, в якому не було нічого особистого, нічого радісного з точки зору звичайного людського життя і звичайних оцінок цього життя, була тільки одна скорбота.

Вона народилася сліпою, вона не могла пересуватися, вона була позбавлена всього, що є таким бажаним для людини. І перебуваючи в цьому важкому з зовнішньої точки зору стані, вона жила повним і радісним життям у Христі, бо радість походить від Бога, щастя походить від Бога, і навіть людина, яка не може бачити й пересуватися, живучи разом з Богом, знаходить цю радість і цю внутрішню силу, яку дає благодать. І нерідко такі люди здатні ділитися цією радістю, цією силою з оточуючими їх людьми.

Дивовижним чином до Матрони приходили зовсім різні люди. Існують якісь не зовсім правдоподібні історії, а існують дуже навіть реалістичні історії, про які ми маємо безліч свідчень, як до неї приходили і знатні, і абсолютно прості, і люди духовні, і занепалі грішники. І вона приймала всіх — і славних, і безславних, і благочестивих, і грішних. Вона молилася за всіх, хто до неї приходив і хто просив її допомоги, і допомогу ж отримували майже всі.

Можна поставити таке складне питання: а як же з грішниками? Приходили до неї грішні люди, які жили безпутним життям, у яких з точки зору порядку, закону — і цивільного, і церковного — все було неправильно. Приходили, просили — і Матрона допомагала.

Для того щоб зрозуміти як це відбувалося, потрібно звернути увагу на те Євангельське читання, яке належить на сьогоднішній день ( Лк. 7: 36-50 ) . Читання дивовижне. Там є оповідання про те, як у домі Симона прокаженого, який був прокажений, але потім був зцілений Спасителем, жінка блудного життя, грішна жінка, підійшла й стала цілувати ноги Спасителя й плакати. І оскільки сльози текли рясно, витирала своїм волоссям Його ноги, а потім вилила на голову Його дорогоцінне миро. І тоді ті, хто був поруч, подумали: «Якби Він був пророком, то Він же точно знав би, що ця жінка блудниця, грішниця. Хіба б Він допустив її до Себе? Хіба б Він допустив, щоб вона Його ноги прилюдно цілувала, та ще волоссям обтирала ці ноги? Ніякий Він не пророк».

І тоді у відповідь на ці думки, у тому числі й ті, що прийшли до Симона прокаженого, зціленого Спасителем, Він розповідає притчу про те, що було два боржники, один мав 500 грошових одиниць боргу, а другий 50. І пан простив і одному, і другому. І питає Господь Симона: «Як ти думаєш, хто буде більш вдячний тому, хто простив борг? » І Симон відповідає: «Думаю, той, якому простив більше». Це і була відповідь усім тим, хто дивувався, чому ж Господь допустив до Себе грішну жінку.

А хіба не те ж саме відбувалося в тій маленькій комірчині Матрони Московської, коли до неї приходили здебільшого грішні й грішниці і просили її? І вона допомагала.
 001   002
В начало текстаВ конец текста

Просим Вас оказать помощь в прохождении лечения и реабилитации ребенку-инвалиду с детства.


       Девочка родилась в срок, головку не держала, есть сама не могла. Не поползла, не села, не пошла, не говорит. Отставание в развитии колоссальное. Требуется систематическая реабилитация у разных врачей (эпилептолог, ортопед, невролог, дефектолог, логопед, ЛФК и др). Кроме того, необходимы средства на комплексные реабилитации, которые стоят весьма не дёшево.

Целенаправленно помочь ребёнку можно здесь

Вам может быть интересно:

церковь елисаветы феодоровны варвары преподобномучениц покровском якутском монастыре | голос якутской церкви | якутских епархиальных ведомостей | купание проруби полезно только соединении молитвой богослужением епископ якутский роман | покровский якутский женский монастырь |

Источник текста


Постоянная ссылка: Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Покровському монастирі м. Москви в 15-ту річницю канонізації блаженної Матрони Московської Патріарх Патріархія.ru
Поддержи нас
ПОИСКОВ.РФДля Вебмастера